Граматика. Будова речення. Grammatik. Meningsstruktur.

Повторення розділу граматики про будову речення і члени речення.

Речення — це група слів, що виражає закінчену думку.

В українській мові вирізняють такі три види речень за метою висловлювання:

• розповідні;
• питальні;
• спонукальні.

У розповідному реченні про щось повідомляється, розповідається. У кінці розповідного речення ставиться крапка.

Приклад:

Ясного сонячного ранку маленька дівчинка вийшла погуляти на зелений лужок.

У питальному реченні про щось запитується. У кінці питального речення ставиться знак питання.

Приклад:

— Хто там плаче під каменем?

У спонукальному реченні висловлюється спонукання до дії: прохання, запрошення, заклик, порада, вимога, наказ, заборона, застереження. У кінці спонукального речення ставиться крапка.

Приклад:

Звільни мене, дівчинко, з-під каменя.

 За інтонацією речення поділяються на:

• неокличні;
• окличні.

Неокличні речення вимовляються спокійно, із звичайною силою голосу. У кінці неокличного розповідного або спонукального речення ставиться крапка. У кінці неокличного питального речення ставиться знак питання.

Приклад:

Папуги дуже балакучі пташки. Це розповідне неокличне речення.

Що дає їм можливість відтворювати мову людини? Це питальне неокличне речення.

Спробуй навчити папугу розмовляти. Це спонукальне неокличне речення.

Окличні речення виражають емоційні переживання і вимовляються з підвищеною окличною інтонацією. У кінці окличного розповідного або спонукального речення ставиться знак оклику. У кінці окличного питального речення ставиться знак питання та знак оклику.

Приклад:

Як чудово виглядає лісова галявина навесні! Це розповідне окличне речення.

Хіба ж можна нищити таку красу?! Це питальне окличне речення.

Бережи рідну природу! Це спонукальне окличне речення.

Узагальнимо інформацію про види речень за метою висловлювання та інтонацією в таблиці.

 Просте речення — речення, яке має одну граматичну основу (підмет і присудок, або тільки підмет, або тільки присудок).

Слова в реченні, що відповідають на певні питання, називаються членами речення. Головними членами речення є підмет і присудок. ПІДМЕТ (підкреслюється при розборі однією рискою) — указує, про кого або про що говориться в реченні.

Головні та другорядні члени речення – це структурні складові, які виконують різні функції в реченні. Головні члени (підмет і присудок) вказують на основну дію та її виконавця, тоді як другорядні члени (додаток, обставина, означення, порівняння) надають додаткову інформацію про дію, її обставини та характеристики.

 

Речення, яке складається тільки з граматичної основи, називається непоширене.

 

Приклад:

Опадає  листя.

Речення, у якому окрім основи є ще й другорядні члени, називається поширеним.  

Приклад:

З дерев повільно опадає пожовкле  листя.

Щоб встановити зв'язок слів у реченні, треба діяти за таким алгоритмом.

1. Знайти підмет та присудок.

2. Виявити групу підмета (якщо є).

3. Виявити групу присудка (якщо є).

4. Поставити питання від другорядних членів до інших другорядних членів (якщо є такий зв'язок).

Приклад:

З дерев повільно опадає пожовкле листя.

(Що?) листя;

листя (що робить?) опадає;

листя (яке?) пожовкле;

опадає (з чого?) з дерев;

опадає (як?) повільно.

Зв'язок слів у реченні можна відобразити на схемі.

Приклад:

Uppgifter

Непоширені і поширені речення.

Скласти або підібрати з різних джерел речення різних типів:

1. Непоширені,

2. Поширені з означеннями, поширені з обставинами, поширені з додатками.

3. Скласти речення з різним набором другорядних члені речення.

4. Скласти речення за схемами:

Який? який? хто? що робить? де?

Як? хто? що робить? де?

Коли? який? хто? що робить? де?